Листя подорожника в формулах PADMA

Plantago lanceolata (лат.), Подорожник, Подорожник ланцетолистий

Подорожник (“цар на узбіччі” – переклад з німецької) – багаторічна трав’яниста рослина, висотою до 0,5 м. Листя ланцетове (форма списа), зібране в прикореневу розетку. Стебло росте вертикально і носить на голові дрібні квітки зі світло-бурим відтінком. Квітки зібрані в густі короткі довгасто-яйцевидні колосся.

Подорожник росте по всій території Європи на родючих ґрунтах, лісовими галявинами, вирубками, просіками, при дорогах. Сімейство подорожникове (Plantaginaceae).

Вже в доісторичні та давні часи подорожник використовувався як лікарська рослина і як продукт харчування. У середні віки серед лікарів подорожник був у пошані, його рекомендували як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування: для лікування сечового міхура, хвороб печінки, при діареї, печії, астмі, кашлі, від круглих черв’яків, при лихоманці, подагрі, ревматизмі, очних інфекціях та при укусах комах.

Використовувані частини

У народній медицині відомо застосування свіжого розтертого листя ланцетолистного подорожника як перша допомога при порізах, отриманих поза домом, коли немає дезінфікуючих засобів, пластиру або інших перев’язувальних матеріалів. Подорожник містить кремнієву кислоту, каротиноїди та аукубін – речовини, що забезпечують бактерицидну та ранозагоювальну дію.

Використовують свіжі чи сушені надземні частини подорожника – листя та стебла. Слиз, гіркоти, флавоноїди, кремнієва кислота та глікозид аукубін – основні діючі речовини цієї рослини.

Корисні властивості

Листя подорожника має в’яжучу, заспокійливу, протизапальну, імуномодулюючу та антибактеріальну дії. Останній ефект обумовлений речовиною Aucubigenin, яка формується за допомогою ферментів у кишечнику.

Традиційно подорожник застосовується при катарах дихальних шляхів, запаленні порожнини рота і горла, а також для лікування шлунково-кишкового тракту, подразнень, подряпин і забитих місць. Результативне його застосування при запаленні легень та захворюваннях бронхів. Особливе місце займають протикашльові соки, в яких зазвичай міститься екстракт із подорожника ланцетного.

В експериментальних дослідженнях також підтверджено позитивний результат при лікуванні гострих шлунково-кишкових захворювань (гастрити, ентерити, ентероколіти, дизентерія, виразки шлунка та кишківника), циститів, мимовільного нічного сечовипускання, геморою.

Важливість використання в медицині Тибету

Подорожник відноситься до групи рослин tha ram.

Ім’я: tha ram.

Смак: солодкий, терпкий, а іноді гіркий або кислий.

Принцип роботи: охолодження.

Особливості: легкий та прохолодний.

Застосування: подорожник лікує діарею, сушить лімфи, лікує запалення легень та зупиняє кровотечу. Інші сфери застосування включають проблеми з нирками або утруднене сечовипускання.

Листя подорожника ланцетолистого входять до складу тибетської формули швейцарської рослинної дієтичної добавки PADMA 28 active.