Квіти гвоздики в формулах PADMA

Syzygium aromaticum (лат.), Гвоздичне дерево, Гвоздика, Нагелі

Гвоздичне дерево – вічнозелене дерево, висотою до 20 метрів. Сімейство миртове. Листя лінійно-ланцетоподібне. Плід – темно-червона коробочка, що відкривається на верхівці зубчиками.

Гвоздичне дерево росте в Індонезії, Занзібарі, Індії та Філіппінах. Батьківщина – Молуккські острови.

Історія

Властивості гвоздики були високо оцінені у стародавньому Китаї та Єгипті. Гвоздична олія вважається прекрасним антисептиком та ефективним засобом від зубного болю, про що згадувалося ще в китайських писемних джерелах періоду ханської династії.

В Індії, Бірмі, Таїланді, щоб захистити себе від бактерій чуми та інших інфекцій, гвоздику додавали в бетель — популярну в країнах Південно-Східної Азії жуйку. В Індонезії споконвіку гвоздикою ароматизують сигарети, дим від яких має антисептичні властивості та приємний запах.

Починаючи з 13 століття, гвоздика є невід’ємною частиною європейської фармакології та стоматології.

Використовувані частини

Як пряність використовують висушені бутони гвоздикового дерева, які збирають зрілими. Бутони гвоздикового дерева містять ефірну олію (до 20%), дубильні речовини (до 20%), слиз, жири.

Головною складовою (до 90%) гвоздикової ефірної олії є евгенол, а також евгенін, ванілін. Гвоздика багата на вітаміни групи В (В1 — В9, РР), аскорбінову кислоту, токоферолом і філлохіноном.

Корисні властивості

Цілющі властивості гвоздики здавна використовувалися при ішіасі (запалення сідничного нерва), ревматичних болях і як протипаразитарний засіб.

Гвоздика володіє протимікробною, антибактеріальною, протигрибковою, противірусною властивостями, є місцевим анестетиком та спазмолітиком.

Гвоздика здатна допомогти при диспепсії та метеоризмі. Гвоздична олія використовується при запаленні порожнини рота, слизової оболонки глотки та пульпи зуба.

Змелена в порошок гвоздика дуже пекуча. Її фітонциди надзвичайно потужно знищують різних паразитів, активують теплотворну здатність організму та імунітет.

Важливість використання в медицині Тибету

Тибетська медицина призначає рецепт залежно від аспекту різних груп лікарських засобів. Таким чином, гвоздика належить до групи із шести прекрасних засобів, кожне з яких має особливе відношення до тіла людини. Гвоздика, наприклад, тісно пов’язана із життєвими каналами. Крім того, вона не може бути замінена на місцеві рослини і, отже, завжди імпортується.

Ім’я: Li shi.

Смак: пряний і трохи гіркуватий.

Принцип роботи – потепління.

Застосування: квітки гвоздики входять до рецептів, що застосовуються при захворюваннях життєвих каналів, вітряної віспи, диспепсії, селезінки, втрати апетиту, діареї, ревматизму, запалення дихальних шляхів.

Квітки гвоздики входять до складу формул Тибету швейцарських дієтичних добавок Padma 28 active та PADMA NERVOTONIN.