Насіння кардамону в формулах PADMA

Elettaria cardamomum (лат.), кардамон, бджолина трава

Кардамон – трав’янистий багаторічник сімейства імбирні (Zingiberaceae), висотою понад 4 метри, з потужним кореневищем, від якого відходить утворене основами листя несправжнє стебло.

Плоди кардамону – овальна тригранна коробочка з 10 – 20 ароматним і пекучим на смак насінням. Основне цвітіння посідає січень – березень, а збирання плодів – на жовтень – грудень.

Родом кардамон із південно-західної Індії та Шрі-Ланки, де його називають “королева спецій” і збирають близько 80% від загального врожаю в усьому світі. Кардамон також вирощується у Гватемалі, Танзанії та В’єтнамі.

Історія

Кардамон вважається однією з найстаріших спецій у світі. Використання кардамону датується щонайменше 4000 років. Стародавні єгиптяни використовували кардамон у багатьох лікувальних цілях як частину ритуалів і навіть для бальзамування. Вони жували стручки кардамону, щоб допомогти зберегти дихання та очистити зуби.

Кардамон, популярний під назвою “Королева спецій”, є другим найважливішим урожаєм прянощів у світі поряд із чорним перцем, який називають “Королем спецій”. Це третя найдорожча спеція у світі, після шафрану та ванілі.

Греки та римляни використовували кардамон через його аромат. Це був основний інгредієнт парфумерії та ароматичних олій.

Кардамон згадуються і в давніх працях, що належать до появи Індійської цивілізації. Єгипетська книга лікарських рослин (папірус Еберса), датована 1550 до н.е., свідчить про цілющі властивості прянощі.

Протягом 19 століття плантації кардамону були створені британськими колоністами, і тут багато зеленого і чорного кардамону, які ми використовуємо сьогодні.

Гватемала є найбільшим комерційним виробником кардамону. У деяких частинах Гватемали він вважається ще більш цінним урожаєм, ніж урожай кави.

Використовувані частини

Хоча кардамон є одним із сімейства імбирних, але як спеція використовується не корінь, а капсула насіння. Збирають коробочки зеленими, недозрілими, щоб уникнути «вибуху» (розтріскування) та втрати насіння при сушінні. З насіння кардамону отримують ефірну олію із запахом евкаліпта.

Ефірна олія має пекучий смак, який обумовлений наявністю компонента гінгерол, властивого всім рослинам імбирних родин.

Ефірне масло містить: амідон, борнеол, ліналол, цинеол, борнілацетат, неролідол, терпінеол, терпінілацетат. Також містить мінерали – залізо, кальцій, магній, фосфор, цинк, білок та вітаміни групи В.

Корисні властивості

Кардамон відносять до найкращих стимуляторів травної системи. Він сприяє формуванню та відтоку жовчі, виведенню токсинів, має тонізуючий ефект.

Кардамон корисний при метеоризмі та має перевірену антибактеріальну та противірусну дію.

Кардамон здатний впоратися із сухим кашлем, стимулює кровообіг, чим виправдане його застосування при гіпотонії.

Важливість використання в медицині Тибету

Ім’я: SuG-SMEL (маленький кардамон).

Смак: гострий.

Принцип дії: теплий.

Застосування в медицині Тибету: застосовується при холоді нирок і шлунка, втраті апетиту, розладі шлунка. Кардамон використовується головним чином як один з багатьох компонентів у складних рецептах Тибету.

Насіння кардамону входить до складу швейцарської рослинної дієтичної добавки PADMA 28 active та PADMA DIGESTIN plus