Коричник китайський в формулах PADMA

Cinnamomum aromaticum (синоним: Cinnamomum cassia) (лат.), Коричник китайський, Китайська кориця, Касія

Назва походить від малазійського/індонезійського “kayu manis”, що означає “солодке дерево”. Вид роду Коричник (Cinnamomum), родини Лаврові (Lauraceae).

Коричник китайський – вічнозелене дерево, висотою до 10 метрів. Листя шкірясте, широкоовальне, блискуче-зелене зверху. Дрібні, жовтувато-білі квітки зібрані у суцвіття. Коричник китайський плодоносить у червні – вересні. Плід – ягода.

Батьківщина – Південний Китай, В’єтнам, Лаос та Бірма. На Шрі-Ланці, Яві, Суматрі касія культивується для використання як прянощі.

Історія

Коричник/кориця згадується вже близько 2800 л. до зв. е. у першій книзі лікарських трав імператора Шень-Нунг (батько китайської медицини). З тих пір у різних культурах по всьому світу коричник використовувався як ліки, пряність, для релігійних церемоній, консервування харчових продуктів, а також для бальзамування.

До Європи корицю завезли португальські купці у 15 столітті зі Шрі-Ланки. Португалія, Голландія та Англія роками сперечалися за монополію на корицю. У 16 столітті голландці відвоювали коричневий острів у Шрі-Ланці та зайняли монополію. З 1833 голландці завозили корицю з плантацій в Індонезії.

У світі налічується понад 250 видів Кориці. З кори коричника китайського отримують пряність – касію. Палички касії роблять із внутрішньої сторони кори молодих пагонів дерева, які зрізають у сезон дощів. Палички цейлонської кориці тонші у зрізі, закручуються з двох сторін, мають тонкий аромат. А у касії палички товстіші, трохи закручені з одного боку, менш ароматні, з різким смаком.

Використовувані частини та корисні властивості

У фітотерапії використовують отримане з кори дерева коричника китайського ефірну олію. Основний компонент ефірної олії – коричневий альдегід, крім того, фенолкарбонові кислоти, трохи дубильних речовин та полісахаридів. Касія також містить кумарин. Тому її слід вживати у помірних дозах.

Європейським агентством з безпеки продуктів харчування (EFSA) визначено абсолютно нешкідливу добову дозу кумарину, що відповідає приблизно 2 г порошку касії із середнім вмістом кумарину. Зміст касії в препаратах Тибету набагато нижче рекомендованої EFSA добової дози.

Компоненти кориці виявляють жовчогінну, протизапальну, антибактеріальну, антивірусну дію, стимулюють апетит, знижують рівень цукру в крові, ефективні при виразковій хворобі. Зокрема, ефірні олії відповідають за антибактеріальну та спазмолітичну (протисудомну) дію, ефективні при метеоризмі. У західноєвропейських традиціях китайська кориця застосовується при дискомфорті (спазмах) у шлунково-кишковому тракті, метеоризмі, здутті живота, діареї, втраті апетиту та при станах тимчасової прострації.

У клінічних дослідженнях спостерігалося зниження рівня глюкози в крові (хворих на цукровий діабет 2 типу – інсулінозалежних) після кількох тижнів вживання натще порошку касії порівняно з вживанням плацебо.

Подальше клінічне дослідження з участю ВІЛ-позитивних пацієнтів показало, що з допомогою касії стримується зараження ротової флори грибком Candida albicans.

Важливість використання в медицині Тибету

У медицині Тибету використовується кора коричника під назвою Shing tsa (збільшує теплоту травлення, допомагає переварити їжу, відновлює тепло в тілі, при хворобах Вітру). Рекомендується використовувати разом із іншими рослинами.

Ім’я: Shing tsa.

Смак: гострий, солодкий, солоний і терпкий (в’яжучий).

Принцип впливу: нагрівання.

Область застосування: згідно з Тибетською медициною кора коричника китайського (касія) зігріває, виліковує холод у шлунку та печінці, покращує теплоту травлення, сприяє гарному засвоєнню поживних речовин, зупиняє пронос.

Кора коричника китайського входить до складу дієтичної добавки PADMA DIGESTIN plus.