Багатоцільова терапія у фітотерапії

Мультиморбідність та багатоцільова терапія у фітотерапії

Д-р Рейнхард Саллер*, д-р Йорг Мельцер**.

Інформація про авторів:

* Інститут натуропатії, Університетська лікарня Цюріха, Швейцарія.

** Відділення психіатрії, психотерапії та психосоматики, Євангелічна лікарня імені королеви Єлизавети Герцберге.

**Університет здоров’я та спорту, Берлін, Німеччина.

Дослідження в галузі комплементарної медицини

Рослинні лікарські засоби є за своєю структурою та функціональністю натуральними багатокомпонентними сумішами. Цим фактом визначаються наукові, а також практичні та терапевтичні висновки.

Діючі речовини (суміш багатьох речовин), крім традиційного аналізу інгредієнтів повинні, наприклад, також мати функціональні характеристики; один тільки аналіз окремих компонентів або припущення, що фітофармацевтичні засоби є лише набір моноречовин, не дають достатнього уявлення про їх функціонування.

Окремі компоненти створюють між собою різноманітні структурні та функціонально-пластичні, найчастіше слабкі сполуки. Канва взаємозв’язків впливає через різні варіанти сполук, як гнучка система для багатьох цілей організму (системна фармакологія).

Фітотерапія як поліфармація

Механізм дії складається з багатьох частково незалежних індивідуальних дій. Такі лікарські засоби будуть найшвидше мультифокальними, поліфармакологічними (багатоцільові властивості з/або без плейотропії) і діють, як правило, не вибірково (мають широку біологічну активність). Це, серед іншого, може забезпечити значні переваги, оскільки багато захворювань базуються на комплексній взаємодії багатьох факторів.

Багатофункціональні та плейотропічні властивості виявляються сприятливими саме за мультиморбідності (комплексної патофізіології). Фітотерапевтичні засоби можуть спростити поліфармакотерапію («слабко активні сполуки, які впливають на різні клітинні проблеми», замість «високо активних сполук з великою вибірковістю).

При необхідності, невибіркові багатоцільові діючі речовини комбінуються з селективними моноцільовими речовинами.

Фітотерапія як системна терапія

Фітотерапевтичні моно- і комбіновані препарати володіють крім ефекту, спрямованого на лікування симптому (по індикації), також груповою дією, як системною властивістю, наприклад, протизапальною, додатково до дії, орієнтованої на скарги, напр., антидепресивну або тонізуючу. Не кожному пацієнту, який потребує протизапального лікування, слід давати окремий протизапальний фітотерапевтичний препарат.

Часто фітотерапевтичні препарати як багатоцільові засоби клінічно не досліджуються у всіх сферах потенційного застосування. Однак їх цілком можна застосовувати експериментально в ситуаціях поза областю, затвердженими інструкціями, оскільки вже є необхідні дані щодо їх якості та безпеки у зареєстрованих сферах застосування.

Таким чином, можуть підтвердитися знову відкриті, потенційно корисні результати експериментальних досліджень рослинних лікарських засобів, які застосовуються вже давно. Такий підхід є протилежністю фармакології (тобто одночасного призначення кількох ліків).

У такому контексті слід глибоко вивчити потенціал тибетських фітопрепаратів, як прототипу системних ліків, і оцінити їх застосування при комплексному лікуванні захворювань.

Джерело публікації: Forsch Komplementmed 2013;20(suppl 2):1. Published online: 14. Juni 2013